ЯК ХАКНУТИ ГРОМАДУ
ЯК ХАКНУТИ ГРОМАДУ
ДАНО: Реформа децентралізації, розпочата ще у 2014 році, передбачає об'єднання сіл і містечок в територіальні громади (далі — ТГ), адміністрація яких самостійно веде громадський бюджет та розпоряджається власністю. Як наслідок має сформуватись територіальна організація влади та ефективне самоврядування, яке надає високоякісні та доступні публічні послуги та розвиває життєве середовище громади.

Зараз кожна область України налічує по 10-20 громад. Основним же викликом для ТГ стала самостійність, до якої ще доводиться звикати. Адміністраціям потрібно вчитись самим керувати економікою регіону, господарством громади, та її загальним розвитком. Кількість напрямків роботи збиває з пантелику — ремонт доріг і будівель, будівництво та реставрація, закупівля матеріалів і техніки тощо. На перших етапах це дуже сильно нагадує гасіння пожеж.
Проте, що насправді робить громаду успішною? Часто трапляється, що всі основні кроки вже пройдені, роботи виконані, але особливих зрушень у розвитку немає.
Програми з благоустрою площ, скверів, парків, майданів лише на перший погляд здаються другочерговими. Насправді ж, вони створюють цілий комплекс позитивних змін:

  • підвищується якість життя мешканців;
  • з'являється бренд і туристична цінність громади;
  • підкреслюється бренд громади;
  • утворюються можливості для нової діяльності (знайомств, хоббі);
  • створюються нові робочі місця (шляхом кооперації з бізнесами).
Вплив соціально-культурного життя на громаду важко переоцінити. І подібні місцеві ініціативи є точками росту для неї.

Ми в Агенції Zvidsy вже працювали над онлайн-сервісом, який допомагає зрозуміти головні запити громади й визначити наступні кроки розвитку — Генератор для мерів. Наприклад, як залишати жителів та професіоналів в громаді, зробити її впізнаваною, збільшити кількість туристів та поповнити громадський бюджет.
Переглянути Генератор
Насправді автономність громад відкриває безліч можливостей. Хто як не самоврядування знає найкраще про болі та потреби громади? Визначену законом незалежність ТГ варто направляти на покращення саме тих аспектів, які є найактуальнішими, а існування грантових програм допомагає втілювати різномасштабні проекти.

Так, Агенція співпрацює з програмою міжнародного розвитку USAID DOBRE, спрямованою на посилення місцевого самоврядування і розбудову громад у 75 ОТГ шляхом надання фінансової й технічної підтримки. Цього року програму було розширено на три нові області: Чернігівську, Чернівецьку та Запорізьку.

Ми співпрацюємо з програмою вже другий рік як експерти з урбаністики й створюємо проекти громадських просторів, і у 2021 займались 4-ма громадами: Гуляйпільська, Новоселицька, Вижницька і Хотинська. Як архітектори й дизайнери ми створювали проекти громадських просторів з точки зору «економічної активації».
Гуляйполе. Штучні острови р. Гайчур
Гуляйполе. Штучні острови р. Гайчур
Гуляйполе. Штучні острови р. Гайчур
Гуляйполе. Штучні острови р. Гайчур
Гуляйполе. Штучні острови р. Гайчур
У Гуляйполі ми працювали над проектом публічного рекреаційно-туристичного простору «Махновські острови». Під час роботи ми зважали на потреби користувачів, історико-культурний контекст та природну цінність місця. У Запорізькій області Гуляйполе — ледь не найбільш туристично привабливий район. Це пов'язано з народженням і діяльністю тут відомого українського анархіста Нестора Махна. Його іменем навіть назвали ряд фестивалів рок-музики «День Незалежності з Махном», які раніше проводили в центрі міста. Від громади й досі є запит на поновлення фестивалю. Як можливий майданчик для його проведення, громада розглядає острови.

«Махновські острови» — це група пологих штучних насипів на річці Гайчур. Основним принципом роботи з громадським простором на цій території стало збереження біорізноманіття і захист ландшафтів. Такий підхід не лише збільшить туристичну привабливість місця та урізноманітнить можливості проведення вільного часу місцевих жителів, а й поліпшить екологію.

Ми вирішили розділити весь простір на три зони за користуванням. Територія перед островами — це «вхід», місце щоденного користування і найважливіших інфраструктурних об'єктів (паркування, вбиральні, пірс, кав'ярні).
Штучні острови серед міста Гуляйполе
Генплан «Махновських островів»
Перший острів — це територія проведення масових заходів, мистецький простір зі скульптурами та прогулянкова зона. На думку громади — це чудове місце для проведення відродженого «Махнофесту», зважаючи на віддаленість від житлових будинків та велику територію. Також ми пропонуємо адміністрації займатись програмним наповненням острова, наприклад, на орендних умовах пропонувати локацію під концерти, скаутські табори, мистецькі події тощо. Така бізнес-модель водночас заохочуватиме приплив туристів і поповнюватиме громадський бюджет.

Другий острів — це зона рекреації та спокійного відпочинку. Там розташовані ферма, територія для пікніків і ватра. Ми пропонуємо також організувати там центр кінного туризму (як даність символу Гуляйполя — коню-тарпану), мистецький комплекс чи екоцентр, залежно від потреб громади.

Всю територію об'єднують два пішохідні мости, що створює цілісну систему якісного безбар'єрного середовища — відкритого і доступного для різних вікових та соціальних груп населення.

В архітектурі й дизайні ми пропонуємо максимальне збереження природи степу. Саме тому в проекті ми використали теплі природні кольори, натуральні матеріали та прості, лаконічні форми, покликані підкреслювати відчуття свободи, яке дарує степ.
Новоселиця.
Центральний парк
Новоселиця.
Центральний парк
Новоселиця.
Центральний парк
Новоселиця.
Центральний парк
Новоселиця.
Центральний парк
У Новоселиці нашим завданням було облаштування території Центрального парку. Вся робота базувалась на дослідженні ділянки й середовища, опитуваннях та спільній праці з громадою. Новоселицька громада – самодостатня, а, розташовуючись на півночі Бессарабії, вона зберігає і примножує багатонаціональні звичаї й традиції. Через перенасиченість парку різними компонентами ми вирішили об'єднати в єдину концепцію різні стилістики наявних елементів та наповнити простір відповідно до потреб громади, зберігши при цьому його природу.

У проекті ми інтегрували частину об'єктів, що існують у парку наразі та додали нові так, щоб вони комплексно об'єднували територію, а зони відпочинку не конфліктували одна з одною. Наприклад, дитячий майданчик градієнтом розділений на част за віком, Ми також вирішили оновити сполучні елементи парку, адже помітили безліч стежок, які не збігаються з основними дорогами.
«Клітка» – старий танцювальний майданчик
Бетонний дитячий майданчик
Пам'ятник «Бережи природу». Один з десятка пам'ятників парку
Генплан центрального парку
Перевагою парку є наявність водойми та набережної з галявиною і терасами для відпочинку. А зелені насадження візуально відгороджують цей тихий простір. Біля пам'ятника «Бережи природу» ми розташували дитячі майданчики, вуличні тренажери та зону активного дозвілля для підлітків. Навколо парку існує розвинений спортивний сектор, розташований велотрек, тож зелена територія часто слугує як транзитною зоною для молодих спортсменів, так і місцем тренувань. Саме для них було надважливо передбачити спеціальну зону для катання на скейтах чи велосипедах, активних занять спортом.

Центральна відкрита ділянка парку, оточена деревами, слугуватиме простором для щоденного відпочинку. Ми також передбачаємо можливість її трансформації у зону проведення масових заходів, наприклад фестивалів, концертів чи ярмарок. Саме тут знаходиться точка «під деревом», про яку ми дізнались від представників громади. Виявилось, що раніше у затінку дерева стояла лавка, і це було «культове» місце зустрічі для знайомих, друзів і закоханих. Ми вирішили відродити цю особливу для людей локацію.

У південній частині парку, яка межує зі стадіоном, ми влаштували зону спокійного відпочинку з шаховими столами, оновленим тенісним кортом, місцями для пікніка та ділянками стріт-арту.

Архітектурні та декоративні елементи парку покликані створювати єдиний образ простору. Ми використовували місцеві мотиви та матеріали, щоб підкреслити красу природи.
Хотин. Плитковий став
У Хотині ми створювали інклюзивний громадський простір біля Плиткового ставу. Наразі там немає ніякого благоустрою, тож відпочинкова функція обмежена, а туристи з фортеці не залучені до відвідування міста чи ставку.

Після дослідження ми виявили, що потенційні відвідувачі потребують багатофункціонального простору: молодь хоче активного відпочинку та пікніків, старші люди — рибалити та прогулюватись парком, сім'ї — безпечної інфраструктури для дітей та можливості відпочити самим.

Ми створили концепцію, яка відповідає всім запитам. Біля входу на територію розташований фудкорт, до створення якого можна залучити малі бізнеси. Біля води — пляж з душовими й вбиральнями, майданчик для активного відпочинку та кемпінг з вогнищами та альтанками. Далі — подієва галявина, де можна влаштовувати виступи й збори та дитячий майданчик. Оскільки територія навколо — лісиста, ми пропонуємо облаштувати її доріжками та освітленням для прогулянок.
Вижниця. Вічовий майдан
У Вижниці ми працювали над оновленням Вічового майдану, знакової для містян локації. Саме там 1918 році 10-тисячний натовп Буковинського віча проголосив акт державного самовизначення українського населення Буковини й закликав до єдності з Українською Народною Республікою. Нашою метою було створити показний громадський простір, що вітає у Вижниці та об'єднує людей. Зараз в місті немає місць для спільного відпочинку і привабливої для туристів інфраструктури.

Перед початком роботи ви визначили декілька ключових типів користувачів майдану. Хоч він і є громадським простором, орієнтація у дизайні на основні аудиторії допоможе його активації. По-перше, родини, які прагнуть сімейного відпочинку на природі; по-друге, організатори та відвідувачі культурних подій; по-третє, гості простору і туристи.

Оновлений план передбачає умовні «зони користування»: подієва локація з амфітеатром і ватрою, тиха точка біля води з фотозоною і місцями для сидіння, дитячий майданчик, територія для пікніків.

Територія Вічового майдану, оточена горами, дуже спокійна і красива. У дизайні ми вирішили поєднувати нові елементи із наявним культурним кодом Вижниці.
Висновок
Під час роботи над кожним проектом ми звертали увагу на особливості громади, шукали унікальні риси й цікаві елементи. Таким чином, всі вони вийшли хоч універсальними з практичної точки зору, проте самобутніми й особливими.

Перед початком роботи над кожним проектом ми проводимо дослідження простору. Воно завжди контекстуальне — ми вивчаємо історію, культуру, особливості, зв'язки, користувачів. Такий підхід дозволяє якнайкраще розкрити потенціал локації. Тоді ж відбувається і партисипація з громадою. Ми знайомимось, спілкуємось, проводимо обговорення і дизайн-сесії. Вже після цього починаємо роботу з урахуванням болей та побажань спільноти. Таким чином, ми створюємо людиноорієнтовані проекти.
Дизайн сесія з новоселицькою громадою про майбутній парковий простір
Наші архітектурні концепції не перевантажені ідеями. Ми усвідомлюємо, що роботи покриваються з громадського бюджету і не вигадуємо наддорогих реновацій. Також ми зважаємо на наявні об'єкти та «обігруємо» їх (наприклад, робимо скейт-майданчик на місці закинутих бетонних плит, додавши декілька елементів).

Всі проекти розбиваються на менші кроки реалізації. Адже зробити «все і зразу» часто просто неможливо в умовах маленьких українських регіонів. Тому підкреслюємо найголовніші елементи, які одразу почнуть діяти на користь громади.

Програми з благоустрою надзвичайно важливі — вони запускають внутрішнє життя громади. Збільшується кількість різних варіантів для дозвілля та робочих місць, престиж громади росте. Внаслідок цього молодь не їде у великі міста, а лишається вдома, з'являються туристи, які також поповнюють бюджет. Часто рішення оновити центральний парк чи майдан є оптимальнішим за ремонт сільської ради й дає можливість отримувати дивіденди.
Інші статті
Made on
Tilda