ЧИ МОЖНА В УКРАЇНІ НАВЧАТИСЯ І НЕ СТРАЖДАТИ?
Фізичний простір і комфорт перебування в закладі освіти визнані неодмінною складовою освітнього середовища World Federation of Medical Education, адже значно впливають на мотивацію студентів до навчання. У березні 2021 року Україно-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти» разом із пілотними закладами вищої освіти (далі — ЗВО) розпочали спільну роботу над створенням комфортних громадських просторів у них.

Агенція просторового розвитку Zvidsy допомагає Проєкту створювати архітектурні й дизайн-концепції студентських просторів, спираючись на досвід інклюзивного проектування під потреби користувачів. Ініціатива передбачає дизайн і реалізацію доступних для студентів та адміністрації територій для відпочинку, позакласного навчання та спілкування.
Ми вирішили повністю переглянути простори навчальних закладів очима студентів. Змінювати навчальні простори закладам поки страшнувато, а громадські простори – дуже вдалий масштаб об'єкту для старту.
Ми хотіли не просто активувати нові місця відпочинку та проведення часу для студентів на базі закладів, а й розкрити потенціал маленьких та незручних просторів, які просто існують, і ніхто не знає що з ними робити. Основним принципом було створити комфортні умови для навчальної та позанавчальної діяльності на території ЗВО. Потрібно змістити акцент з навчального процесу на студентів, реалізовувати людиноорієнтовані рішення. Це створює новий позитивний користувацький досвід.

Перед початком роботи ми провели дослідження про головні аспекти життя ЗВО шляхом анкетування 50 студентів-медиків в Україні. Також ми інтерв'ювали 5 студентів закордоном. Виявилось, що потреби студентів не залежать від країни чи освітнього закладу, а от від умов в них напряму залежить те, як молодь використовує свій потенціал.

Дослідження також показало, що студенти сприймають простір ЗВО в таких категоріях: навчання, спілкування, харчування, відпочинок. Щобільше – на практиці ці функції закріплені за різними просторами, тож було важливо створити точки перетину цих процесів.
Пошук найкращих світових практик в питанні якісних кампусів для студентського життя. З результатами дослідження можна ознайомитись на Issuu.
Львівська медична академія ім. Андрея Крупинського
Львівська медична академія ім. Андрея Крупинського
Львівська медична академія ім. Андрея Крупинського
Left
Right
У львівському кейсі ми вирішили зробити недоліки просторів їх перевагами.

Студентську кімнату, яка зараз використовується як гардеробна, ми обладнали легкими й переносними меблями, які можна переставляти відповідно до потреб, та стаціонарною столешнею під вікном. Ми реорганізували простір таким чином, щоб він був універсальним, а кімнату можна було легко видозмінювати та доповнювати під сценарії групових занять, відкритих тренінгів та позанавчального життя. Тепер там є зони для роботи, відпочинку та спілкування.

Простір на вулиці – невеликий, затиснутий між корпусами та має складну геометрію. Його перевагами є закритість стінами та затіненість деревами. В найбільш захищеній зоні ми встановили подіум-парклет – конструкцію із дерева, яка огинала б кут будівлі котельні та переходила у лаву для сидіння. Ми також вирішили встановити захищені розетки, щоб студенти могли користуватись девайсами на свіжому повітрі в тіні дерев. Додатково домовились з адміністрацією про створення муралу на стіні будівлі, розробили його дизайн, а вуличний художник його вже намалював. Ми додали тепле освітлення гірляндами із дерева та даху, і тепер це буде затишне місце для роботи та відпочинку.
Внутрішній двір в попередньому стані. Затиснений простір, нав'язливий колір, затишний затінок.
Внутрішній двір з реалізованим проектом – парклетом та муралом від львівського ілюстратора Саші Пес.
Тернопільський національний медичний університет
Тернопільський національний медичний університет
Тернопільський національний медичний університет
Тернопільський національний медичний університет
Left
Right
В Тернополі нам в роботу потрапив простір перед біологічним корпусом на Театральному майдані Тернопільського національного медичного університету.

Оскільки майдан і так є громадським простором, важливо було створити особисте місце відпочинку для студентів. Ми вирішили працювати з клаптиком шириною у 7 метрів між корпусом і кіосками, щоб утворити буферну зону між містом та дверима закладу.

Щоденно через цей простір проходить близько 4000 студентів. Нашою метою було трохи його розвантажити та створити справжній студентський двір з можливістю зустрітись, підготуватись до пар, поїсти та відпочити. Саме тому ми розділили його за типом активності студентів, а новий план передбачає залучення користувачів вглиб двору. Ми створили не лише зручне місце зустрічі та перепочинку — тепер тут є і де працювати над завданнями, і де випити каву зі знайомими з потоку чи навіть припаркувати велосипед.

Ми провели паралель між тим, як складно медику-студенту не потонути в тонні знань та дисциплін, тому розробили дизайн взявши за основу концепт басейну.
Наявні бетонні форми стали ядром концепції басейну.
Рівненська медична академія
Рівненська медична академія
Рівненська медична академія
Рівненська медична академія
Рівненська медична академія
Рівненська медична академія
Left
Right
В Рівненській медичній академії ми працювали над спільною зоною у гуртожитку і вуличною зоною біля Симуляційного центру. Нашим завданням було «активувати» місця відпочинку та позалекційного життя студентів.

На стадії аналізу ми виявили, що гуртожиток знаходиться на перехресті розкиданих по місту корпусів. Знаючи навантажений графік студентів-медиків, ми вирішили створити точку перепочинку. У студентській кімнаті ми передбачили різні зони: для відпочинку, спілкування, прийому їжі та роботи. Цей простір – модульний. Студенти можуть легко трансформувати кімнату відносно своїх потреб та різних сценаріїв її використання: перегляду кінофільмів, лекцій, спільної підготовки до іспитів, зустрічей самоврядування.

Академія вразила нас своїм озелененням. Виявилось, що студенти-фармацевти навіть вирощують лікарські рослини в рамках навчання, проводять семінари в дерев'яній хатці біля грядки. Це надихнуло нас обрати для дизайну природні матеріали й кольори.

Вулична зона – місце зустрічей і спілкування. Студенти вже проявляли ініціативу і власноруч створили собі затишний куточок з палет, які, однак, вкрали. Стало зрозуміло, що ця локація – жива і має попит. Ми відновили цей простір, цього разу створивши противандальний дизайн – бетонний багаторівневий парклет із дерев'яними сидіннями. Оскільки двір досить вузький, різна висота конструкцій дає можливість поміститись великим компаніям. Така форма в малому просторі не лише спонукає і дає більше варіантів взаємодії, а й робить двір привабливішим. Дизайн також було обрано лаконічний, що заохочує студентів проявляти творчість.
Улюблене місце студентів та залишки палет.
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Буковинський державний медичний університет
Left
Right
Університет в Чернівцях дуже відрізняється архітектурою від попередніх закладів: у ньому багато корпусів та затишних двориків, і скрізь – рослини. Адміністрація та студенти – дуже активні, і головним запитом було створити студентоорієнтований простір для відпочинку, спілкування й підготовки до занять.

Як завжди, ми попрацювали над зонуванням та функціональністю. В одній кімнаті ми створили тихе місце для роботи – там багато стелажів, спільних та індивідуальних місць. Другу кімнату ми виділили для різного виду зібрань – меблі легко переставляються, а сама вона обладнана скляними розсувними блоками, якими легко можна зонувати простір. Тепер там можна проводити як окремі зустрічі, так і великі зібрання чи обговорення. Кімната відпочинку поділена як на індивідуальні, так і відкриті простори. Ми також вирішили обладнати її подіумом-амфітеатром для сидіння та виступів.
Житомирський медичний інститут
Адміністрація та студенти Житомирського медичного інституту хотіли створити комфортне місце для зборів, навчання та психологічного розвантаження.

В кожному проекті ми шукаємо індивідуальні риси, які відрізняють медзаклад від всіх інших, підкреслюємо їх в архітектурних проектах, щоб персоналізувати локації. Ми помітили як багато гарної мозаїки зустрічається вздовж коридорів та оглянули бетонні залишки від колишніх прибудов. Як в екстер'єрних, так і в інтер'єрних рішеннях ми зважали на палітру і стиль будівлі університету. Нашим дизайн-рішенням було використовувати світлі тони та кольорові акценти, які роблять простір світлішим і гарно вписуються в стилістику модернізму.

Простір, оточений схилами та стіною винограду, знаходиться в заниженні рельєфу. Оскільки прямо посередині росте горіх, ми оточили його колом лав, щоб створити достатню для сидіння кількість місць. Модульні протисонцеві дерев'яні панелі роблять перебування в просторі комфортним і безпечним. Така точка відпочинку притягуватиме студентів зустрічатись там перед парами чи екзаменами, більше спілкуватись.

Ця ділянка також знаходиться поруч з іншими освітніми й культурними будівлями, тож вона може стати місцем перетину зовсім різних користувачів і слугувати точкою тяжіння для всіх них.
Горіх – перша точка закладу, з якою взаємодіє користувач та отримує перше враження про нього. І часто це не тільки студенти, а й їхні батьки, майбутні абітурієнти, гості заходів та звичайні пішоходи.
Харківський національний медичний університет
Також ми зараз працюємо над проектом в Харківському національному медичному університеті.

У своїй роботі ми розкриваємо просторовий потенціал тих ділянок, які були виділені для студентів. Ми активували їх різними способами: вписували стіни й дерева в концепцію оновлених просторів, передбачали місця для сидіння, зустрічей, спілкування, прийому їжі, позакласного навчання та відпочинку. Наші рішення створюють умови як для нового користувацького досвіду, так і забезпечують базові потреби для навчання студентів-медиків.

В дизайні ми орієнтувались на симбіоз старого й нового – вписували нові креативні рішення, як-от багаторівневі конструкції, в палітру і стиль старих будівель, використовували світлі й природні кольори та матеріали. Головний принцип, якому ми завжди слідуємо – створювати функціональний дизайн, який можна моделювати під конкретні ситуації. Наприклад, на відміну від аудиторії з прибитими рядами парт, ми робили робоче місце, яке можна розділити на мікрогрупки по 2-4 людини, або облаштувати тренінг на 20 людей.

Врахування потреб студентів при подібних трансформаціях в ЗВО – необхідність. А створення комфортних умов для позакласного часу позитивно впливає як на самопочуття студентів загалом, так і на навчальний процес зокрема.
Інші статті
Made on
Tilda